Позич мені сонце
А ти позич мені сніг –
Я намалюю на ньому нас всіх.
І ти позич мені дощ –
Не питайся нікого.
І зупини мені час –
Одночасно побачиш всіх нас
І залиши мені ти
Краплинку сонечка сво-ого!
А ти, ти, ти, а ти, ти позич мені сонце
В моє віконце! Є! Є!
А ти, ти, ти, а ти, ти позич мені сонце
В моє віконце! Є! Є!
Давай поїдем туди,
Де не питають нас:
Хто ми й куди?
Давай поїдем туди –
Не бійся нікого!
А як не зможеш, то знай:
Коли без тебе поїду в той край,
В долонях я понесу
Краплинку сонечка тво-ого!
В моє віконце! Є! Є!
Позич мені сонце в моє віконце!
В моє віконце
Позич мені сонце!
Позич мені сонце!
Позич мені сонце
В моє віконце!