Моя мала
Все починається, коли зникає все.
Куди несе тебе вода, куди несе?
Де ота земля, яку шукаєш ти?
А на наступний день ти як завжди встаєш,
І забуваючи про все, кудись ідеш.
Де ж ота земля, яку шукаєш ти?
То не ти, не тобі, не для тебе, не твої слова!
Подивися навколо, хіба не болить голова?
Подивися на себе, хіба ти хотіла сюди?
Ні, не такі твої сліди.
То не ти, не тобі, не для тебе горять маяки.
Ти чекала любові і світла, а все навпаки.
Не шкодуючи днів, їм віддала себе, та дарма!
Взяли усе, лиш ти сама.
Не плач, моя мала,
Доля таки зовсім не зла.
Не плач і не журись,
Більше пізнай, більше навчись.
Не плач, моя мала,
Доля не з’їсть, доля не зла.
Не плач і не журись,
Більше пізнай, далі дивись
І полетиш.
