Ластівка з мого міста
Ластівка з мого міста
Взяла моє тепло –
Більше не хоче його віддати,
Холодно стало давно.
Ластівка з мого міста
Взяла у мене сон.
Лиш захотів я сон повернути –
Більше її не було!
Хей, зачекай, зачекай і високо не літай!
Тільки ти, тільки я, тільки ми з тобою!
Хей, зачекай, зачекай і далеко не тікай –
То знайду ластівку із мого міста, знай!
Ластівка з мого міста пише мені листи.
Я їх читаю, але не знаю: ти це була чи не ти?
Ластівка з мого міста б’ється в чиєсь вікно.
Знаю, для неї небо – пустеля,
Але мені все одно!
Хей, зачекай, зачекай і високо не літай!
Тільки ти, тільки я, тільки ми з тобою!
Хей, зачекай, зачекай і далеко не тікай!
Я знайду-у ластівку із мого міста, знай!
Зачекай, зачекай і високо не літай
Я знайду ластівку із мого міста,
Ластівку із мого міс-так і знай-є!
