День у день
День у день восени ані дощ, ані сніг.
Я сховав свої сни так далеко як міг.
І пусто навколо, ні слова, ні іскри,
І хвилі відходять не ті,
І холодом віє осіннього змісту,
Без імені на самоті.
Хіба не знаєш ти, як не живу без тебе я?
Хіба не знаєш ти, для кого музика моя?
День у день навесні ані дощ, ані сніг.
Я читав твої сни так уважно як міг.
Чому ти не бачиш, як мілко без тебе
Мені в океані людей?
І навіть у свято так темно навколо
Без вікон твоїх і дверей.
Хіба не знаєш ти, як не живу без тебе я?
Хіба не знаєш ти...
Хіба не знаєш ти, як не живу без тебе я ?
Хіба не знаєш ти, для кого музика моя?
