Облиш
Я залишу тишу, в коридорі.
Там де наші сліди.
Не залишу лиш твої долоні.
Вони в мої встигли врости.
Я програю, знаю, все рівно.
Ти не хочеш далі йти.
Розтинаєш шум авіаліній.
Та від себе не втекти.
Ти кажеш облиш.
Мене ти облиш.
Як же зумію я.
О, як же зумію я.
Прошу – обійми.
Мене обійми.
Усе ще твоя, я...
Заховаєш зброю, бьють набої.
Я вустами їх ловлю.
Я на полі бою, голий воїн.
Та я все іще люблю.
Більш не вірю, чуєш, гірше звіра.
Прагнеш крові без жалю.
Безпорадне сердце, овдовіле.
Та я все іще люблю.
Ти кажеш облиш.
Мене ти облиш.
Як же зумію я.
О, як же зумію я.
Прошу – обійми.
Мене обійми.
Усе ще твоя, я...
Ти кажеш облиш.
Мене ти облиш.
Як же зумію я.
О, як же зумію я.
Прошу – обійми.
Мене обійми.
Усе ще твоя, я...
